Скарлатина у дітей - симптоми і лікування

Скарлатина - це гостре інфекційне захворювання, що викликається гемолітичним стрептококом.

Скарлатина - симптоми

У самій назві захворювання - Scarlatina від італійського слова scarlatto - яскраво-червоний колір - є вказівка на характерний симптом захворювання - мілкий яскраво-червоний висип. Також характерними ознаками скарлатини є висока температура тіла, гострий тонзиліт, інтоксикація, збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів.

Джерелом інфекції  є хворі стрептококовою інфекцією і носії β-гемолітичного стрептокока групи А. Найбільшу небезпеку для оточуючих становить хворий у перші дні захворювання. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом - при кашлі, чханні і розмові, а також при контакті з предметами побуту (іграшками, посудом і т.д.). Частіше хворіють діти від 1 року до 9 років.

Вхідними воротами для збудника скарлатини служать слизова оболонка зіва і глотки. У розвитку захворювання велике значення мають самі збудники скарлатини, їх токсини і алергени. Скарлатина розвивається у осіб, що не мають імунітету до ерітрогенний токсинів, що виробляються гемолітичним стрептококом. Основні клінічні симптоми скарлатини пов'язані дією саме  цього токсину.

Скарлатина - інкубаційний період

Інкубаційний період триває 2-7 днів. Захворювання починається гостро з підвищення температури тіла. При цьому наростають симптоми інтоксикації: головний біль, блювота, слабкість. Об'єктивно виявляються яскрава гіперемія зіва, збільшення мигдаликів і реґіонарних лімфатичних вузлів. Через 12-24 години від початку захворювання з'являється характерна яскрава мілкими крапочками висип, більш рясна в зоні складок шкіри (пахвових западин, пахових складок, внутрішньої поверхні стегон). Лоб і щоки хворого, зазвичай, червоніють. Шкіра носо-губного трикутника залишається блідою і вільною від висипу. Висип зазвичай тримається 3-7 днів, потім згасає, не залишаючи пігментації. Характерні зміни язика у вигляді білого нальоту, який згодом злущується,  оголюючи виступаючі на яскраво-червоному тлі сосочки. Це, так званий, «малиновий язик» - характерний симптом скарлатини. До кінця першого тижня захворювання шкіра на обличчі починає лущитися, потім починається лущення на тулубі і пізніше, найбільш виражене, - на руках і стопах. Лущення може спостерігатися ще протягом 2-3 тижнів.

При скарлатині в крові - нейтрофільний лейкоцитоз, підвищене РОЕ. Виділення гемолітичного стрептокока за допомогою мікробіологічних методів діагностики можливо також у хворих на ангіну і у здорових носіїв, тому великого діагностичного значення не має.
Скарлатина може протікати типово і атипово, коли її основні симптоми не яскраво виражені.

Ускладнення при скарлатині

Найбільш частими ускладненнями скарлатини є лімфаденіт, отит, мастоїдит, нефрит, міокардит. Підступність цієї інфекції полягає в тому, що вона може послужити поштовхом для розвитку ревматизму.

Імунітет після перенесеної скарлатини досить стійкий. Іноді, при ранньому застосуванні антибіотиків або легкому перебігу захворювання, не формується.

Скарлатина - лікування

Лікування скарлатини проводиться в основному в домашніх умовах. Найважливіше місце в лікуванні скарлатини займають антибіотики - пеніцилін і препарати пеніцилінового ряду. При непереносимості пеніциліну використовують тетрациклін, макроліти. У допеніцилінову еру скарлатина була досить важким захворюванням і часто приводила до смертельного результату. У наш час це захворювання легко піддається лікуванню.