Шкіра новонародженого: фізіологічні мітки й перші висипання

Коли ми говоримо «шкіра, як у немовляти», ми відразу уявляємо собі чисту, рожеву, бархатисту шкіру малюка. Тому поява на шкірі новонародженого малюка найнезначніших плям або висипань природним чином викликає у мами занепокоєння. Але в більшості випадків для хвилювань немає причин. Перші висипання на шкірі малюка носять тимчасовий характер і, як правило, проходять до кінця періоду новонародженості.

Шкіра новонародженого
 

Перераховані нижче явища вважаються нормальними станами шкіри новонародженого. Крім того, в цій статті ми також поговоримо про «відмітки», які найчастіше зустрічаються в нормі на шкірі малят.

• Проста еритема - це почервоніння шкіри новонародженого. Його можна спостерігати через 6-12 годин після народження. Цей стан викликано, насамперед, звиканням шкіри до контакту з повітрям, адже 9 місяців малюк перебував у водному середовищі. Поступово шкіра дитини адаптується до нових умов, і надмірне почервоніння практично проходить саме по собі до кінця першого тижня життя.

• Лущення шкіри. Зустрічається воно найчастіше у переношених малюків, що народилися пізніше 42 тижнів вагітності. Через тиждень-півтора лущення проходить. Допомогти дитині впоратися з цим станом можна, обробляючи шкіру після купання дитячим молочком, яке зволожує шкіру і сприяє більш легкому відділенню лусочок.
  
   
• Токсична еритема. Звучить загрозливо, але насправді нічого страшного з себе не представляє. На 2-3-й день життя у малюка з'являються точки у вигляді жовтувато-білих крапок з ущільненнями в центрі, оточені колом почервонілої шкіри. Зазвичай вони розташовуються на кінцівках, навколо суглобів і на грудях. Самопочуття дитини при цьому не порушено. Зникають зазвичай через 5-7 днів без будь-якого лікування.
  
  
  
• Міліа - так називаються білі вузлики на крилах носа, переніссі й на лобі, які можна помітити у малюка в перші тижні життя. Це закупорені секретом вузькі сальні протоки. Вони відкорковуються самостійно і проходять без будь-якого лікування протягом 1-2 тижнів життя.
  
  
   
• Акне новонароджених (дитячі вугрі). Мабуть, немає іншої фізіологічної зміни на шкірі у новонароджених, яке викликало б у батьків і, як це не сумно, медичних працівників, помилкових висновків. Найчастіше акне новонароджених сприймають за прояв алергії. І в першу чергу радять сісти мамі на жорстку дієту. Якщо ж дитина штучник - терміново замінити суміш, отже, вона не підходить малюку. Ну, як же, адже обличчя тритижневого дитяти, яке ще вчора було чистеньким, сьогодні суцільно покрилося висипаннями, схожими на вугрі. Поспішаємо порадувати молодих батьків, цей стан ніяк не відноситься до алергії. Акне новонароджених зустрічається приблизно у 20% дітей. Його поява викликана стимуляцією сальних залоз материнськими і ендогенними андрогенами. Середній вік початку висипу становить три тижні. Ці висипання за своїм виглядом дуже схожі на юнацькі вугрі: на обличчі, особливо щоках, рідше волосистій частині голови з'являються запальні папули і пустули. У більшості випадків цей стан протікає легко і вимагає тільки щоденного очищення водою з милом. Ніякого додаткового лікування не потрібно, так як акне новонароджених мимовільно вирішуються протягом 1 місяця, максимум - чотирьох місяців, без утворення рубців.
  
   
• Себорейний дерматит - це стан, який характеризується почервонінням і утворенням сальних лусочок. Перші висипання виявляються вже на 3-му тижні життя і локалізуються найчастіше на волосистій частині голови, але можуть бути і на обличчі, вухах та шиї. При локалізації на тімені ці зміни на шкірі ще називають молочними кірками. Жирні, жовтувато-сірі луски зливаються, утворюючи наліт різної величини від невеликих одиничних вогнищ до суцільних великих областей, товщиною іноді до декількох міліметрів. Цей наліт щільно сидить на шкірі і не можна його відшарувати. За виглядом нагадує лупу. Під нальотом запальних змін шкіри не відзначається. При цьому свербіж малюка не турбує. При обробці дитячим маслом себорейні лусочки легше знімаються і вичісуються з волосистої частини голови.
  
   
• Невуси являють собою місцеві вроджені ураження, зумовлені пороком розвитку, в будові яких може брати участь будь-який компонент шкіри. Вони виявляються або при народженні, або з'являються в будь-який час життя, проте частіше у молодому віці. У грудному віці найчастіше зустрічаються судинні невуси, тобто в їхній основі лежить аномальна будова судин шкіри. Вони утворюються внаслідок розширення капілярних вузлів, розташованих в різній глибині шкіри, утворюючи тим самим іноді вельми строкаті картини. З косметичної точки зору їх значення дуже серйозне, особливо у випадках поширених невусів, локалізованих на видимих ​​місцях шкірного покриву.
  
   
• «Плями лелеки». Ці оранжево-рожеві плями можуть з'являтися на лобі, повіках, на потилиці вони зустрічаються на тому місці, за яке лелеки носять немовлят, чим і пояснюється їх народна назва «плями лелеки». Обумовлені вони скупченням кровоносних судин під шкірою у малюка. Медичною мовою вони називаються «судинними невусами», а в народі «родимими плямами». У міру росту дитини, потовщення шкіри і зміни судин, ці плями світлішають в перші два роки життя дитини і стають помітними тільки тоді, коли дитина плаче або сильно напружується.
  
   
• Плоский судинний невус (капілярна гемангіома, «винні плями») являє собою плоску пляму різної форми і величини. Якщо розширені капіляри розташовуються на самій поверхні шкіри, вони світло-червоного кольору. Якщо капіляри знаходяться в більш глибоких шарах, то невус набуває злегка фіолетового відтінку. Знаходиться дуже часто на одній стороні обличчя з локалізацією переважно на верхній частині щоки. Іноді поширюється і на слизові оболонки. Рідше може з'явитися на будь-якій ділянці тіла. Мимовільний зворотний розвиток даного невуса ніколи не спостерігається. Тому гемагніома вимагає консультації та спостереження дитячого хірурга.
  
   
• "Полуничні" плями (кавернозна гемангіома). Це судинне утворення підноситься над поверхнею шкіри новонародженого сильніше, ніж всі інші родимі плями. Як правило, яскраво-червоного кольору, має опуклу пористу поверхню. Найчастіше швидко росте в перші тижні життя дитини. З віком поступово стає більш плоским, зменшується і блідне. З'являється воно незабаром після народження дитини і досягає максимального розміру приблизно у віці 3 місяців. Приблизно 50% таких плям зникає до того часу, як дитині виповнюється 5 років, і 90% - протягом першого десятиліття життя. Якщо гемангіома розташована в такому місці, де постійно травмується і кровоточить (на руках, ногах) або представляє косметичні незручності (наприклад, на обличчі), її можна видалити за допомогою ін'єкцій і лазерної терапії.
  
   
• Монгольські плями. Вони мають колір від блакитного до блідо-сірого і схожі на синці. Такі плями зустрічаються на спині і сідницях, іноді - на ногах і плечах, у дев'яти з десяти дітей, чиї батьки належать до чорної, азіатської або індійської раси. Ці ледь помітні плями також досить часто зустрічаються у дітей Середземноморського регіону, але дуже рідко - у світловолосих і блакитнооких немовлят. Ці плями, що нагадують сліди побоїв, з часом світлішають, але в більшості випадків, повністю не зникають.
  
  
  
• Родимки. Це піднесення на шкірі коричнево-чорного кольору розміром від просяного зернятка до великих, покритих волоссям плям. За своєю суттю родимки - це пігментний невус, доброякісне утворення, яке не потребує ніякого лікування. У дуже рідкісних випадках, коли невус великих розмірів може знадобитися його хірургічне видалення через загрозу його злоякісного переродження.
  
   
• Плоскі родимі плями кольору кави з молоком. Це плоска пігментна пляма, світло-коричневого кольору формою схожа на калюжку розлитої кави. Як правило, ці плями невеликі, овальної форми, але можуть становити кілька сантиметрів у діаметрі. Їх можна виявити на шкірі дитини з народження. Більшість плям такого типу зберігається протягом усього життя.

Як бачимо, практично всі описані вище стани не вимагають спеціального медичного втручання, і тільки деякі з них - лікарського спостереження. Однак у новонародженого можуть виникнути такі зміни на шкірі, які вимагають негайного звернення до педіатра.