Підготовка до вагітності. Як зачати дитину?

Рекомендації для зачаття

Через притаманну менструальному циклу мінливість покладати надію на те, що найбільш сприятливий для зачаття період вдасться визначити лише за підрахунками, досить ненадійно. Навіть у регулярних циклах з типовою тривалістю період плідності, визначений за стандартним підрахунками, підтверджується у 25% жінок. Можна, проте, навчити подружжя розпізнавати період найбільшої плідності.

Треба зауважити, що самонавчання жінки стежити за своїм організмом у перебігу менструального циклу триває досить довго – щонайменше 3-4 цикли. Кожен цикл підготовки до вагітності жінка повинна вести записи самоспостережень («Щоденник самоспостереження за менструальним циклом», розділ «Планування сім'ї»), навчаючись їх інтерпретувати. Доцільно при перегляді записів спостережень за попередніми і актуальним циклами спланувати разом з партнером можливий розпорядок статевої близькості, який дасть максимальні шанси для досягнення вагітності. Треба враховувати, що від останнього попереднього статевого акту до того, від якого очікують зачаття, повинно пройти мінімум 3-4 дні (для дозрівання сперматозоїдів), що також покращує якість сперми в тих випадках, коли кількість життєздатних сперматозоїдів знижена. При типовій тривалості циклу це зазвичай один статевий акт відразу ж після менструації, наступний рекомендується тоді, коли з'являється «плідний» цервікальний слиз. Для досягнення зачаття рекомендують статевий акт у день найкращої якості слизу, незалежно від того, коли овуляція реально відбудеться. Оскільки кожен додатковий статевий акт в період максимальної плідності збільшує шанси на досягнення вагітності, надалі рекомендують статеву близькість по можливості якнайчастіше до тих пір, поки буде отримано 3-4 високі температури, що підтверджує овуляцію і разом з тим свідчить про завершення періоду потенційної плідності. Надалі статеві акти можуть відбуватися довільно.

Застосування МРП дає можливість допомогти подружнім парам з так званою зниженою плідністю, у яких вагітність не наступає протягом року, але і не виявлено відхилень, які могли б бути причиною безпліддя. Зараз жінки часто створюють сім'ю в старшому репродуктивному віці, коли стан зниженої плідності дуже можливий, а бажання зачати дитину якомога швидше дуже велике. Досягнення вагітності у таких жінок на основі визначення оптимального для зачаття періоду циклу може бути дуже успішним. Все ж підготовка до вагітності у жінок зі зниженою плідністю досягається важче; за даними одного з досліджень, шанси на це приблизно вдвічі менші, ніж у подружніх пар з нормальною плідністю.

Навчання самоспостереження жінок зі зниженою плідністю має свої особливості: зазвичай жінці складно навчитися спостерігати за слизом. Часто протягом кількох перших циклів жінка стверджує, що такого слизу у неї немає, але пізніше все ж вчиться його помічати. Доцільно одночасно вести спостереження за шийкою матки згідно загальноприйнятої в МРП методики, оскільки це дає можливість отримати слиз безпосередньо з місця його утворення, до того ж дає додаткову інформацію про перебіг циклу.

Подружній парі зі зниженою плідністю слід рекомендувати близькість в усі дні, коли цервікальний слиз, принаймні, з'являється, оскільки підготовка до вагітності у них істотно коротша. Жінка повинна навчитися спостерігати за слизом протягом дня, оскільки його якість і кількість можуть бути оптимальними лише протягом декількох годин, переважно вранці; очевидно, статевий акт треба планувати саме на цей час доби. Іноді для поліпшення якості слизу застосовують засоби, які розріджують мокротиння (наприклад, препарати алтеї ), хоча переконливих доказів їх ефективності не отримано.

Можна ще додати, що стан зниженої плідності може бути зумовлений особливостями дієти, способу життя, курінням або іншими факторами, які треба визначити і відкоригувати.

Можливий ризик і переваги методу МРП

Доведено, що у тих жінок, у яких раніше був самовільний викидень, при наступній вагітності, що відбулася від статевого акту в оптимальний для зачаття день (у день піку слизу або напередодні), ризик викидня удвічі нижче, ніж у тих випадках, коли вагітність настала в результаті статевого акту в інші плідні дні циклу. Для жінок, у яких раніше викиднів не було, такої закономірності не виявлено. Хоча біологічний зміст цього феномена незрозумілий, автори рекомендують жінкам з попереднім викиднем в анамнезі вагітніти від статевого акту в оптимальні для цього дні.
Чому корисно самоспостереження (підготовка до вагітності)? Підготовка до вагітності
Оскільки МРП є у своїй суті найпростішим і найбільш дешевим способом спостереження за функцією яйників, ними доцільно скористатися і в тих випадках, коли в зв'язку з відсутністю вагітності передбачається обстеження і лікування (при плануванні дослідження рівнів статевих гормонів; при призначенні дидрогестерон для підтримки фази жовтого тіла, коли важливо не почати лікування зарано; при спостереженні за ефектом корекції гормональних розладів, зокрема, гіперпролактинемії; для спостереження за відновленням циклу після скасування гормональних контрацептивів).

Загалом, спостереження за циклом саме по собі благотворно впливає на жінку, вона заспокоюється і стає впевненішою. Іноді такого спостереження разом з невеликими змінами способу життя достатньо для нормалізації циклу та досягнення вагітності.
Трапляються випадки, які викликають посмішку. Молода подружня пара, яка майже рік не могла досягти вагітності, звернулася до лікаря і одночасно почала навчатися спостереження за циклом. Як виявилося, робота чоловіка була пов'язана з постійними поїздками. Синхронність його робочого графіка з на диво регулярним циклом дружини призвели до того, що близькість відбувалася виключно в період післяовуляційного непліддя. Після переходу чоловіка на іншу роботу вагітність у них настала раніше, ніж встигли розпочати обстеження.

На що потрібно звернути увагу?

Властива статевій сфері інтимність часто є перешкодою для своєчасності звернення для обстеження та лікування, тому навчання МРП дає суттєві психологічні переваги, оскільки допомагає зробити перший крок до вирішення проблеми. Все ж іноді спостереження за циклом неприємно діє на нерви: кожний наступний день другої фази проходить з усе більшою напругою, а зниження температури в кінці циклу або поява менструації сприймається як черговий «провал». Дуже негативно може вплинути тиск оточення, потенційних дідусів і бабусь, які буквально вимагають від молодої пари онуків. Часто у таких пар вагітність наступає, коли про спостереження, та й про проблему взагалі, «забувають».

Трапляється, що жінка досить пасивно стимулює чоловіка до вибору оптимального моменту близькості, оскільки в їх розумінні статевих акт тоді стає мало не медичною «процедурою». Процес – підготовка до вагітності, тут, швидше за все, проявляється типове для нашого часу насадження культу «спонтанності» і відділення зачаття від подружнього акту, тобто розподіл статевих актів на призначені або «для задоволення», або «для зачаття » (останні відбуваються нібито «з примусу»). Важливим елементом консультування таких пар є пояснення правди про природу статевого акту у людини: будучи вираженням подружньої любові, статевий акт, якщо він відбувається природно, завжди є плідним, оскільки завжди служить поглибленню зв'язку між подружжям і відкритий для появи нового життя, хоча внаслідок фізіологічних причин не завжди веде до зачаття. Подружня пара не повинна ставитися до майбутньої дитини як до чогось, чим можна володіти, а як до людини, до особистості. Потрібно не стільки бажати отримати дитину, скільки готуватися його прийняти.

При застосуванні МРП з наміром досягти зачаття від подружньої пари потрібно те ​​ж, що і для відкладання зачаття. Це навчання методу, ретельне ведення спостережень, відкритість до потреб іншого, взаєморозуміння і співпраця. Ці вимоги важливі не тільки для досягнення зачаття, але і для існування самої сім'ї, розвитку і поглиблення відносин між чоловіком і дружиною. Знання про природу плідності потенційному подружжю краще всього отримувати ще на етапі підготовки до створення сім'ї. Серед інших переваг, це дало б можливість уникнути багатьох переживань, обумовлених неможливістю завагітніти, а також не відволікати увагу і час лікаря в тих випадках, коли його втручання не є необхідним.

Зореслава Городенчук, Олеся Кука