Екологія внутрішньоутробного розвитку. Підготовка до зачаття: нові аргументи і нові методи

Вивчаючи Банк даних досліджень первинного здоров'я, будь-хто може переконатися в тому, що наше здоров'я значною мірою формується в материнській утробі. Ми зібрали сотні робіт, де виявляється зв'язок між станом здоров'я дорослої людини, підлітка або дитини та умовами протікання вагітності матері. Тепер, коли в нашому розпорядженні з'явилися ці надійні дані, про першочергове значення факторів навколишнього середовища, які впливають у пренатальний період, стали свідчити й інші наукові дисципліни. Так, аналіз окремо генетичних факторів і факторів навколишнього середовища у формуванні здоров'я, поведінки, рис індивідуальності та їх протиставлення слід розглядати як застарілий підхід. При зіставленні цих двох груп факторів донедавна увага зверталася тільки на вплив навколишнього середовища після народження. Сьогодні ми все ясніше розуміємо, що на реалізацію нашої генетичної спадковості певною мірою впливають події раннього, зокрема ембріонального періоду життя.

Збір такої інформації має величезне значення. З точки зору суспільної охорони здоров'я, стає ясно, що сьогодні немає нічого важливішого, ніж здоров'я та благополуччя вагітних жінок. З точки зору науково-дослідної діяльності, немає нічого важливішого, ніж вивчення факторів, що впливають на ріст і розвиток плоду. З практичної точки зору – з'являються нові докази на користь оптимальної підготовки внутрішньоутробного середовища.

Епоха медичного спостереження вагітності

Внутрішньоутробне середовище завжди сильно залежить від способу життя майбутньої матері як члена сім'ї та спільноти. Потрібно додати, що оскільки різні стадії репродуктивного життя людини в більшій чи меншій мірі знаходяться під контролем найрізніших працівників охорони здоров'я, ці фахівці можуть також впливати і на пренатальне навколишнє середовище. Вони, звичайно, можуть впливати на емоційний стан вагітних жінок. Працівники охорони здоров'я можуть спровокувати «ефект ноцебо», коли єдиною метою візитів до лікаря під час вагітності виявляється перевірка на наявність патологій і відхилень. Таким чином, кожне відвідування перетворюється на можливість нагадати – у явній або неявній формі – про всілякі небезпеки, пов'язані з вагітністю та пологами. Однак вплив працівників охорони здоров'я може бути й позитивним. Я ніколи не забуду радісні обличчя вагітних жінок після вокальних занять у госпіталі Пітів'є в 1970-80-х роках.

Крім того, ми повинні брати до уваги, як на життя ембріона можуть вплинути поради медиків щодо харчування. На початку 1990-х в одному з госпіталів Лондона 500 відібраних навмання вагітних жінок на наше прохання вживали в їжу морську рибу. У нас були теоретичні підстави очікувати скорочення кількості передчасних пологів і немовлят із малою вагою. Фактично, єдиним статистично значущим ефектом, якого ми змогли досягти в перинатальний період – у порівнянні з контрольною групою з 500 інших жінок – було збільшення середнього показника окружності голови (маркер розміру головного мозку). Це дослідження було недавно відтворено в розширеному варіанті в іншому британському госпіталі зі схожими результатами (поки не опубліковано).

Тим часом S. Olsen і N.J. Secher у Данії досліджували зв'язок між вживанням морепродуктів під час вагітності й ризиком передчасних пологів і народження дітей малої ваги, провівши опитування 8729 вагітних жінок про їхні гастрономічні звички. Частота передчасних пологів значно відрізнялася в чотирьох групах споживання морепродуктів, поступово знижуючись від 7,1 % у групі, члени якої ніколи не вживали рибу, до 1,9 % у групі, що вживала рибу регулярно. Я можу інтерпретувати очевидні протиріччя між результатами наших досліджень і результатами датських робіт. Датські дослідники значною мірою оцінювали харчові переваги, які передували початку вагітності. Ймовірно, рекомендації з харчування в жіночих клініках даються надто пізно, щоб мати помітний ефект в перинатальний період. В ідеалі ми повинні замислюватися про важливість харчування до зачаття дитини як способу підготовки середовища для внутрішньоутробного розвитку. Важлива своєчасність – і це всім зрозуміло на прикладі звичайної рекомендації приймати фолієву кислоту, яка зменшує ризик розвитку дефектів нервової трубки.

Найбільш ефективний спосіб впливу на середовище для внутрішньоутробного розвитку – підготувати його заздалегідь.

Століття синтетичних жиророзчинних хімічних сполук

Концепція своєчасності стає особливо важливою, коли ми торкаємося впливу жиророзчинних синтетичних речовин. За багато років усі ми накопичили в жировій тканині сотні хімічних сполук. Цього не могло трапитися шістдесят років тому, оскільки таких хімікатів тоді не існувало. У багатьох таких забруднювальних речовин тривалий період виведення, і наш організм не має механізмів для їхнього розкладання, через що вони не можуть виводитися через нирки. З 1990-х років ми зібрали достатньо інформації, щоб зрозуміти, що головна загроза здоров'ю майбутніх поколінь – забруднення у внутрішньоутробний період розвитку подібними штучними молекулами. Саме на цьому етапі розвитку молекули, які використовуються клітинами для взаємодії одна з одною (наприклад, молекули гормонів) можуть впливати на те, як реалізується генетична інформація. Ці речовини біологічно активні в розведенні кілька частин до трильйона, тобто коли їхня концентрація в тисячі разів менша того рівня, на якому зазвичай виконується токсикологічне дослідження. Більшість генів у нашому тілі «включається» тільки на короткий період розвитку, після чого вони «вимикаються» до наступного покоління. Цим пояснюється той факт, що, здавалося б, дуже низькі концентрації хімічних сполук можуть здійснювати біологічний вплив на плід, порушуючи взаємодію між клітинами на надзвичайно тонкому рівні.

Дослідники, які вивчали довгострокові ефекти забруднення людського молока (що легко виявити й тому добре описати), першими висловили настороженість з приводу його впливу на формування нервової системи та інтелекту. Взявши до уваги безліч супутніх факторів, голландські, американські й іспанські дослідники дійшли висновку, що необхідно зосередити увагу на виявленні забруднювальних факторів під час вагітності. Негативний вплив такого забруднення були відзначено в усіх дослідженнях. Водночас переваги грудного вигодовування переважають теоретичний ризик, пов'язаний із забрудненням молока. І знову концепція своєчасності стає ключем до правильної постановки питань.
Значимість впливу забруднювальних факторів під час вагітності відзначається і в роботах, присвячених розвитку зубів. Після зіставлення результатів експериментів над тваринами та клінічних досліджень фінські стоматологи виявили, що дефекти мінералізації постійних перших корінних зубів (молярів) – найкращий з доступних нам індикаторів впливу діоксину протягом внутрішньоутробного періоду.

Щораз вищий рівень захворювань статевих органів у чоловіків також пов'язаний із впливом забруднювальних факторів на внутрішньоутробний період життя (збільшення частоти випадків крипторхізму, гіпоспадії, раку яєчок, зменшення середньої кількості сперматозоїдів). Найімовірніше пояснення полягає в тому, що багато синтетичних хімічних сполук, накопичених у жирових тканинах, є речовинами, що викликають гормональні порушення (більш точно – «імітаторами естрогену»); вони втручаються в розвиток яєчок на самому початку внутрішньоутробного життя. Щораз більша перевага числа викиднів чоловічої статі в порівнянні з числом викиднів жіночої статі та зменшення кількості новонароджених хлопчиків у порівнянні з дівчатками також пояснюються підвищеною вразливістю плодів чоловічої статі до нових чинників негативного впливу навколишнього середовища.

Нові цілі для програм підготовки до зачаття

Перелік факторів, яких слід остерігатися при підготовці до зачаття, у найближчому майбутньому, імовірніше, стане ще більший. Тим часом потрібно зробити так, щоб програми підготовки до зачаття відповідали новим завданням. Одним із завдань на сьогоднішній день має стати виведення з організму матері жиророзчинних хімічних сполук у період, що передує зачаттю. Наш підхід базується на мобілізації ліпідів, а мета полягає в оновленні запасів жирів. Пост (утримання від скоромної їжі) і фізична активність – ось механізми, які можуть мобілізувати накопичені ліпіди та жиророзчинні хімічні сполуки. Коли в кров надходить більше вільних жирних кислот і, відповідно, більше жиророзчинних хімікатів, організм повинен вивести їх, оминаючи нирки (з потом, жовчю та кишковими екскрементами).

Ці факти бере до уваги пропонована нами програма підготовки до зачаття. Вона заснована на серії триденних періодів утримання в їжі. Основна ідея полягає в тому, щоби протягом кожної сесії (кожного міні-поста) скидати вагу та мобілізувати жирні кислоти, а в проміжках між сесіями швидко відновлювати початкову вагу (так званий «метод акордеона»). Протягом сесій не вживається ніякої їжі, крім спеціально складеного коктейлю із суміші кленового сиропу, сиропу пальми й лимонного соку (на 1300 мл води додається 100 мл «Natural tree syrop» і 100 мл лимонного соку). У готовий коктейль додається каєнський перець (щоб трохи підвищити температуру тіла). Цей коктейль можна вживати в будь-який час без обмежень. Він забезпечує ідеальне співвідношення цинку до марганцю й до заліза, кальцію до магнію та калію до натрію. Лимонний сік є головним джерелом природного вітаміну C. Цей коктейль забезпечує приблизно 600 кілокалорій на добу.

Під час сесій також відвідують парову баню, сауну та займаються фізичними вправами. Характер фізичного навантаження підбирають індивідуально, залежно від способу життя. Жінкам слід виключити можливе настання вагітності до, під час або відразу після періоду посту, коли вміст хімікатів у крові підвищений. Годування грудьми також протипоказане.
Тривалість програми – 6 щомісячних триденних постів. Протягом цих сесій слід двічі на день приймати порошок лушпиння насіння подорожника (Plantago Ovata). Ліпофільні волокна подорожника підсилюють ефект очищення від жиророзчинних токсичних відходів.
Наша програма спочатку була складена для майбутніх матерів. Сучасна концепція «токсичного впливу на розвиток, що передається через чоловічі клітини» («male mediated developmental toxicity») виправдує участь у ній обох майбутніх батьків.

Оцінка ефективності «методу акордеона»

Щоб оцінити ефективність «методу акордеона», ми порівняли дані аналізів крові до і після шестимісячної програми.

Тридцять чотири добровольці (23 жінки й 11 чоловіків) здали перший аналіз крові. Групам по три-чотири учасники дали усні та письмові роз'яснення по програмі. Вони також отримали необхідні інгредієнти (сироп, лушпиння насіння подорожника, каєнський перець). Для обох груп були обговорені можливості відвідування лазні, сауни та виконання вправ. Другий аналіз крові здали чотирнадцять учасників. Відсів учасників стався з різних причин: дві жінки завагітніли, одна вдалася до ЕКЗ після двох сесій посту, в однієї жінки діагностували рак; через розлучення та розставання декілька учасників втратили інтерес до програми. Часто головною причиною піддослідні називали складність дотримання триденних постів без шкоди для повсякденного життя.

Серед 14 учасників, які прийшли на другий аналіз крові, сім (п'ять жінок і пара) пройшли всю програму повністю, акуратно виконавши всі рекомендації. Ще семеро не змогли подолати великої кількості складнощів: мабуть, це було пов'язано із зниженням їхньої мотивації. Однак цей самий факт несподівано дозволив нам порівняти експериментальну (минулу програму) групу з групою контрольною (яка не пройшла).

Центральна наукова лабораторія в Йорку (Великобританія) провела аналіз на 46 орто-поліхлорованих дифенілах, що використовуються в якості маркерів жиророзчинних речовин. Цей метод був схвалений і опублікований після проведення колегіальної оцінки. Аналітична робота лабораторії в міжнародних порівняльних дослідженнях з використанням того ж методу була розцінена як прийнятна або вище. Результати підраховані з використанням міжнародної системи показників токсичного еквівалента (Toxic Equivalency Factors) і виражені в г/кг.
Оскільки вміст кожного з 46 поліхлорованих дифенілів було досліджено двічі у 14 учасників, які здали по 2 аналізи крові, лабораторія отримала 1288 результатів. Для кожного учасника ми вирахували суму з 46 результатів на кожен забір крові, знаючи, що обчислення обмежувалися тим, що 95,2 % результатів (1226) давалися як верхня межа і тільки 4,8 % – як більш точна оцінка. В експериментальній групі середня сума на кожну людину зменшилася з 1,87 г до 1,61 г. Ця тенденція до зменшення (14 % зменшення) не досягає статистично важливого значення (р=0,11). У контрольній групі, з іншого боку, середня сума на людину збільшилася з 1,51 г до 1,76 г, хоча різниця ще не статистично значима (р=0,10). Чи цього ми повинні очікувати без застосування «методу акордеона»? З огляду на вищесказане, нам доводиться лише задовольнитися виявленою тенденцією і відзначити, що в експериментальній групі була тенденція до зменшення, а в контрольній – до збільшення.

Основні висновки нашого експериментального дослідження

Результати нашого пілотного дослідження підтверджують, що необхідні ширші дослідження – по можливості, в популяціях людей, забруднення організму яких жиророзчинними хімікатами вище середнього рівня.

Основні складнощі, з якими ми зіткнулися на кожному етапі нашого експериментального дослідження, були передбачувані. Ще немає широкого розуміння людьми того факту, що людське здоров'я до певного рівня формується в материнській утробі, що вплив забруднювальних факторів у період внутрішньоутробного розвитку – це загроза здоров'ю майбутнім поколінням.

Першою складністю було фінансування. Відповідь British National Lottery можна вважати типовим прикладом. Після заповнення незліченних паперів ми отримали ввічливого дипломатичного листа, з якого випливало, що існують більш важливі справи, ніж оцінка ефективності програми підготовки до зачаття. Примітний факт: нещодавно ми дізналися, що National Lottery зберігає в банку 3,4 мільярди фунтів. У підсумку наше дослідження стало можливим завдяки пожертві людини, яка побажала залишитися невідомою.

Другою складністю було набрати добровольців. Незважаючи на те, що багато молодих людей можуть легко приймати харчові добавки, дуже мало з них достатньо мотивовані, щоб слідувати шестимісячній програмі, яка порушує звичний спосіб життя і включає пост. У кінцевому підсумку серед 34 учасників, які почали до першого аналізу крові, тільки сім повністю закінчили програму. Цей факт свідчить про те, що така програма підготовки до зачаття вимагає сильної мотивації і зацікавленості. Однак ми повинні підкреслити, що буквально не існує іншого неінвазивного підходу. При подальших дослідженнях було б корисно залучати добровольців, які живуть в одній географічній області. Тоді ми могли би проводити щомісячні зустрічі з ними для взаємної підтримки. Також було б корисно заохочувати участь чоловіків. Деякі жінки підкреслили складнощі в приготуванні їжі для іншої людини під час посту.

У подальших дослідженнях можуть бути використані інші критерії. Наприклад, біопсія жирової тканини могла б слугувати більш достовірним показником, ніж аналіз крові. Також, крім поліхлорованих дифенілів, слід було б оцінювати наявність інших жиророзчинних сполук. Необхідно краще вивчити ті шляхи, які може використовувати наш організм для виведення синтетичних речовин, які раптом з'явилися в навколишньому середовищі кілька десятиліть тому.

Висновки

Наш експеримент ставив метою покласти початок новому поколінню досліджень. Розвиток цього етапу передбачає, що потрібно усвідомити проблему по-новому. У майбутньому консультування з підготовки до зачаття включатиме нові питання, пов'язані з тим, що забруднювальні фактори, які впливають на дитину в період внутрішньоутробного розвитку, позначаються протягом усього її життя.

Цьому новому поколінню досліджень буде розвиватися легше, коли «Екологія внутрішньоутробного розвитку» буде визнана найважливішою галуззю «Екології людини».

Подяки
Наше Дослідження стало можливим завдяки цінним пропозиціям, підтримці й постійній консультативній допомозі Вівіан Говард (Vyvyan Howard), професора біовізуалізаціі*
Центру молекулярної біології університету в Ольстері.
Вівіан – визнаний експерт в області фетотоксикологіі (токсикології плода).

(*Біовізуалізація – метод, що дозволяє спостерігати процеси на клітинному
і молекулярному рівні в реальному часі й на живій клітині.)

Оригінальний текст статті ви можете подивитися тут.

Переклад Аліси Родіної. Наукова редакція Вероніки Маслової