Що потрібно знати про випорожнення дітей першого року життя

З перших днів життя вміст підгузка малюка викликає безліч страхів і побоювань у його батьків. У кабінеті у педіатра, в розмовах з друзями та родичами часто звучить одне і те ж питання: «Чи нормально це?». Будь-яка зміна характеристик дитячого стільця спонукає батьків бігти до лікаря, витрачати гроші на аналізи і ліки, «щоб малюк скоріше видужав».

Давайте розберемося, якими повинні і можуть бути дитячі фекальні випорожнення в нормі, а також розглянемо ситуації, коли допомога лікаря необхідна.

Для початку згадаємо, що зовнішній вигляд і характеристики випорожнень безпосередньо пов'язана з уживаною їжею. Це ж твердження актуальне для немовлят: саме тип вигодовування (грудне, штучне, прикорм) визначає «на виході» вміст підгузка.

​

Перші дні життя малюка
​

Перший стілець крихти - меконій – зазвичай, темного, чорно-зеленого або чорного кольору. У нього густа замазкоподібна консистенція. У перші 1-2 дні після народження малюк спорожняється всього один-два рази на добу. Це пов'язано з тим, що обсяг молозива, який отримує малюк з грудей матері невеликий (від 10 до 120мл. на добу). Але цього харчування йому цілком достатньо.

До третього (у деяких випадках навіть до п'ятого) дня обсяг материнського молока збільшується, що відразу відбивається на характеристиках дитячих випорожнень - стілець стає зеленуватим (перехідним), до 3-5 разів на добу. До кінця першого тижня життя він набуває звичного жовтого кольору, кашкоподібну консистенцію і характерний кислуватий запах. У ньому можуть бути білі грудочки молока - це нормально.

Частота випорожнень кишечника індивідуальна у кожної дитини. У деяких немовлят стілець може бути 3-5 разів на день і більше, деякі малюки спорожнюють кишечник після кожного годування (до 10 разів на добу). У разі, якщо це відбувається частіше, важливо спостерігати за станом крихітки - як поводиться, чи добре додає у вазі. Якщо малюк «ні на що не скаржиться», спокійний, активний, значить з ним дійсно все в порядку.

Якщо в перші два тижні життя у малюка стілець відсутній більше доби, це може бути непрямою ознакою того, що йому не вистачає молока.

У такому випадку можна звернутися за порадою до педіатра або до консультанта з грудного вигодовування. Можливо, потрібно прикладати дитину до грудей частіше, будити, щоб вона не просипала годування, тоді все налагодиться. Після двох тижнів оцінити адекватність лактації можна за підрахунком частоти сечовипускань за добу (так званий «тест на мокрі пелюшки»). Якщо малюк пісяє шість і більше разів на день, значить, молока йому вистачає.

Іноді у немовляти з'являється рідкий рясний пінистий стілець зеленуватого кольору, живіт роздутий, крихітка стає неспокійною, вередує. Ось найбільш поширені ситуації, коли виникає таке явище: мама в процесі годування часто перекладає дитину від однієї груді на іншу. Або при ссанні грудей молоко «заливає» малюка, він швидко втамовує голод і засинає. Або після годування тривалістю 10-15 хвилин мама зціджує залишки молока. Справа в тому, що перші порції молока багаті лактозою, а жирність його збільшується в процесі смоктання. Якщо малюк смокче груди довго, поступово він насичується. Якщо ж годування обмежені в часі, крихітка з молоком отримує багато лактози, яку його кишечник не встигає переварити. У цьому випадку важливо правильно організувати грудне вигодовування (порадитися з фахівцем з лактації) і при виправленні помилок проблема швидко вирішиться.

Перші півроку життя дитини
 

Після 4-6 тижнів у деяких діток зберігається періодичність дефекацій після кожного годування, в інших може бути один раз в день і навіть рідше. Якщо спорожнення кишечника відсутні 5-7 днів, при цьому малюк активний, веселий, хвилюватися не треба: швидше за все його кишечник відмінно засвоює мамине молоко і повністю його перетравлює. Така дитина, як правило, добре додає у вазі.

Ми вже говорили про те, що зовнішній вигляд і консистенція стільця залежать від того, чим малюка годують. Тому стілець немовляти може сильно відрізнятися від стільця малюка, якому дають суміш. Грудне молоко протягом дня змінює свій склад і співвідношення компонентів, тому для стільця немовляти характерні варіації кольору і консистенції - від зеленуватого до яскраво-жовтого, від рідкого до густого, з грудочками або без них. Суміш же має однакове співвідношення інгредієнтів, тому стілець дітей на штучному вигодовуванні відрізняється постійністю: в основному він густуватий, жовтий, з характерним кислуватим запахом. До слова сказати, дітки, які вигодовуються штучними сумішами більш схильні до запорів.

Після шести місяців життя дитини
 

Після початку введення прикорму (6 місяців) стілець дітей, як правило, з'являється рідше - до 1-2 разів на добу. І знову на його характеристики впливатиме харчування, тобто продукти прикорму. Цілком нормально, якщо після капусти броколі або яблучного пюре вміст підгузка забарвиться в зелений колір. Оскільки ваш малюк ще тільки вчиться жувати, не дивуйтеся появі в стільці шматочків неперетравленої їжі.

При введенні нових продуктів регулювати стілець дитини стає легше. Якщо малюк схильний до запорів, додавайте в його раціон відварні овочі, фрукти. Не забувайте, що нові продукти потрібно вводити поступово, по одному в два-три дні - тоді вам буде зрозуміло, як малюк переносить той чи інший продукт, і буде легше відстежити, на що у крихти з'явилася алергія.

Коли звертатися з дитиною до лікаря
 

Пронос у дітей до року частіше визначається його консистенцією, а не частотою, а також наявністю супутніх симптомів. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем, якщо:

• стілець рясний, рідкий, супроводжується зневодненням (шкіра малюка стає в'ялою, джерельце западає, шкірна складка на стегні або на животі розправляється дуже повільно, як тісто), здуттям живота;
   
• стілець рясний, рідкий, зелений, пінистий, зі смердючим запахом, супроводжується підвищенням температури тіла (не забувайте, що у дітей першого місяця життя нормальною вважається температура тіла в межах 36,5-37,5°С), частою відрижкою або блювотою, здуттям живота і бурчанням кишечника;
   
• стілець рідкий, зелений, пінистий, частий, супроводжується низькою надбавкою у вазі (менше 125г. на тиждень) або навіть втратою ваги;
   
• поява крові, прожилок крові в калі;
   
• регулярна відсутність стільця більше 3-5 днів, що супроводжується здуттям живота, занепокоєнням і плачем дитини, низькою надбавкою або втратою ваги.
   

Що робити, якщо малюк захворів
 

Продовжуйте годувати крихітку грудьми, навіть якщо у нього отруєння або кишкова інфекція. Ваше молоко містить необхідні захисні фактори, які допоможуть у найкоротші терміни налагодити роботу кишечника крихти і прискорять його одужання.

Не займайтеся самолікуванням. Не здавайте аналізи, «тому що всі здають», не купуйте ліки, які «показують по телевізору», без призначення лікаря. Тільки під наглядом фахівця можна лікувати дітей дешево і безпечно.