Рахіт у дітей. Як можна його попередити?

Рахіт у дітей

Довгий час вважалося, що перший медичний опис цього захворювання належить англійському анатому і ортопеду F. Glisson (1656), тому і отримало назву «англійська хвороба», «rickets». Однак ще в 1645 році Daniel Whistler в Лейдені захистив дисертацію на звання доктора медицини, де представив опис рахіту.

Слово «рахіт» походить від грецького слова «rachis» - «спинний хребет». Основною причиною «класичного» рахіту є недостатність вітаміну Д.

Справа в тому, що сам по собі вітамін Д малоактивний. Головну роль в організмі відіграють його метаболіти, які утворюються головним чином у печінці і нирках. Вони посилюють всмоктування кальцію і фосфору в кишечнику і сприяють їх відкладанню в кістках.

В організм надходить вітамін Д з рослинною їжею у вигляді ергокальциферолу (віт. Д2) і з їжею тваринного походження у вигляді холекальциферолу (віт. Д3). При цьому він всмоктується переважно в дванадцятипалій кишці і тонкому кишечнику в присутності солей жовчних кислот. До того ж джерелом вітаміну Д в організмі служить не тільки їжа, а й шкіра: під дією ультрафіолетових променів 7-дегідрохрлекальціферол, що міститься в шкірі людини, перетворюється в холекальциферол.

Причинами виникнення рахіту частіше є зовнішні чинники:
 

• недостатнє надходження вітаміну Д з їжею;
• недостатнє надходження в організм кальцію і фосфатів;
• недостатнє перебування дитини на свіжому повітрі;
• недостатнє перебування на сонці.

Нерідко причинами виникнення рахіту стають внутрішні чинники, найчастіше які мають вроджене походження:

• порушення всмоктування вітаміну Д в кишечнику;
• порушення процесів трансформації вітаміну Д у печінці та нирках;
• підвищене виведення солей фосфору і кальцію з сечею;
• порушення функціонування рецепторів до вітаміну Д.

Ранніми ознаками хвороби рахіт є відставання росту, сонливість і дратівливість. У міру прогресування хвороби найбільш ураженими виявляються епіфізи довгих кісток і ребер.

У дітей можуть проявлятися ознаки розм'якшення кісток (остеомаляція):
 

• розм'якшення і стоншення плоских кісток черепа (краниотабес), сплощення потилиці;
• з'являється деформація грудної клітки: вона вдавлюється з боків, передня частина грудної клітки разом з грудиною дещо випинається вперед (килевидні груди);
• податливість і деформація грудної клітки з вдавленням в нижній третині грудини («груди шевця»);
• збільшується кривизна спини (рахітичний кіфоз);
• викривлення трубчастих кісток;
• плоскорахітний таз;
• утворення лобових і тім'яних горбів;
• розростання в зоні зап'ястя, в місцях переходу хрящової тканини в кісткову на ребрах, у міжфалангових суглобах пальців рук: «браслети», «чотки», «нитки перлів»;
• пізнє закриття джерельця і швів черепа;
• несвоєчасне прорізування зубів.

У крові спостерігаються такі зміни: зниження рівня кальцію, фосфору, підвищення лужної фосфатази.
Профілактика рахіту повинна починатися ще під час вагітності, тому що у плода є висока потреба в засвоєнні кальцію. Транспортування кальцію від матері до плоду здійснюється через плаценту. Особливо швидко ця потреба збільшується після 30-го тижня вагітності. Провідне значення в профілактиці відводиться дотриманню режиму дня з достатнім перебуванням на свіжому повітрі в світлий час дня і дієті з достатнім вмістом вітамінів, макро-і мікроелементів, особливо кальцію.

Профілактика рахіту після народження дитини включає:
 

• достатнє перебування дитини на свіжому повітрі в світлий час дня: в залежності від пори року та географічної широти дитина повинна перебувати на свіжому повітрі 15-30 хвилин. Вплив сонячного світла тільки на обличчя (або на нижні ділянки рук і ніг) протягом 30 хвилин кожен день, згідно з підрахунками, дає 400МО вітаміну Д в день - рекомендована кількість для споживання;
• грудне вигодовування з раціональним адекватним введенням прикорму.

Здатність синтезувати вітамін Д з сонячного світла змінюється в залежності від місцезнаходження і часу року. Люди, що живуть в південних широтах, можуть синтезувати достатню кількість вітаміну Д під мінімальним впливом сонця з квітня по жовтень, при вкрай низькому або нульовому синтезі протягом частини року. Під час північної зими сонця може бути мало або не бути зовсім, тому для грудних дітей та дітей раннього віку на півночі в цей період може знадобитися введення добавок вітаміну Д.

Грудних дітей не слід виставляти під прямі промені сонця на тривалий час, особливо в літній період. Рекомендується залишати дитину на сонці без захисту приблизно на 15 хвилин рано вранці або ближче до вечора, коли сонце не таке палюче.

На сьогоднішній день педіатри прийшли до консенсусу, що вітамін Д в профілактичній дозі 200МО на добу показаний в наступних випадках:
 

• всім дітям, які вигодовуються жіночим молоком і отримують менше 500мл. молока або збагаченої вітаміном Д суміші;
• всім дітям на штучному вигодовуванні, які отримують менше 500мл. збагаченої вітаміном Д суміші;
• дітям і підліткам, що не піддаються регулярному сонячного опроміненню, отримують менше 500мл. збагаченого вітаміном Д молока або не отримують мультивітаміни, які містять не менше 200МО вітаміну Д.

Призначення вітаміну Д і контроль за станом дитини повинен здійснювати лікар. При прийомі вітаміну Д необхідно стежити, щоб дитина отримувала адекватну кількість кальцію.