Ацетономічний синдром, причини виникнення

Існують первинний і вторинний ацетономічний синдром. При деяких захворюваннях, таких як цукровий діабет, ураження печінки, тиреотоксикоз, пухлини мозку, струсу мозку можуть спостерігатися ацетономічний криз, який є наслідком первинних захворювань.

Первинний ацетономічний синдром розвивається у дітей першого року життя і може супроводжувати їх аж до дванадцятирічного віку, тобто до періоду статевого дозрівання. Після 12 років даний синдром у більшості дітей поступово зникає.

Як правило, у дітей з первинним ацетономічним синдромом спостерігається нервово-артритичний діатез.

Нервово-артритичний діатез (НАД) характеризується генетично обумовленим порушенням обміну речовин, підвищеною збудливістю і швидкою виснаженістю нервової системи, недостатністю ферментів печінки. Діти з НАД можуть відрізнятися дратівливістю, підвищеною збудливістю, порушенням сну. Буквально з перших місяців життя помітний малий набір маси тіла: такі дітки виглядають худенькими, тонкокостними. Психічний розвиток таких дітей, навпаки, багато в чому випереджає однолітків: раннє мовлення, підвищена допитливість, хороша пам'ять і феноменальні успіхи в навчанні надалі. Однак поряд з такими позитивними моментами існують негативні: такі дітки мають нестійкий апетит, нерідко бувають уперті, проявляють негативізм і схильні до неврозів.

НАД пов'язаний з дефектом обміну пуринових і сечової кислоти, що проявляється при порушеннях режиму і раціону харчування (багато білкових, м'ясних продуктів у раціоні вагітної жінки та дитини).

Виникнення ацетономічного кризу
 

У дітей з НАД може змінюватися активність ферментів печінки, внаслідок чого порушується обмін пуринів, відбувається посилене утворення сечової кислоти, накопичення пуринів у крові. Порушуються жировий обмін і засвоєння вуглеводів, виникає схильність до кетоацидозу.
Часто при ацетономічному синдромі виникає загрозливий стан: ацетономічний криз або ацетономічна блювота. Пусковим механізмом такого криза можуть служити різні чинники: стрес, перевтома, перезбудження, далека поїздка, погрішності в харчуванні. У крові утворюється велика кількість кетонових тіл або ацетону. При цьому відбувається накопичення в крові і тканинах кетонових тіл, виникає нудота, а потім блювота.
Ацетономічний криз може виникати раптово, без будь-яких провісників. Іноді ацетономічному кризу передують відсутність апетиту, слабкість, млявість, головний біль, сонливість, нудота, запах ацетону з рота, біль в животі. Всі малюки, зазвичай, скаржаться на біль в зоні пупка.

Що відбувається під час ацетономічного кризу
 

• У дитини спостерігається одноразова або багаторазова (неприборкана) блювота спочатку неперетравленою їжею, потім жовчю, потім прозорим пінистим слизом. Спроби нагодувати чи напоїти приводять до повторних нападів блювоти.
• Температура тіла підвищується до 37-39 градусів. 
• Наявність з рота запаху ацетону. Наявність ацетону в сечі (перевірити наявність ацетону в сечі і контролювати його пониження/підвищення можна в домашніх умовах за допомогою смужок-тестів на ацетон).
• Зневоднення та інтоксикація організму (блідість шкіри, наявність на щоках нездорового рум'янцю).
• Присутні млявість, слабкість, сонливість. Сильні болі в животі.
   

Дії батьків при ацетономічному кризі
 

При перших нападах блювоти дитині показаний голод. Бажано не давати великої кількості води, так як це може викликати нові витки блювоти. Необхідно зробити очисну клізму з прохолодною водичкою (при підвищеній температурі це допоможе трохи її знизити). Потрібно спробувати випоїти дитини для виведення ацетону з організму. Для цього можна взяти мінеральну воду типу Боржомі, Поляна Квасова, розчин регідрону, розчин фруктози (оскільки фруктоза засвоюється легше і швидше, ніж цукор), відвар з сухофруктів. Обов'язковою умовою при наявності ацетону є випоювання дитини лужним питтям (розчин соди: 1 чайна ложка на 250мл. води), що дозволить швидко знизити рівень ацетону в організмі.

Поїти потрібно потрохи: по 1 чайній ложці кожні п'ять хвилин, чергуючи види пиття. При сильній блювоті можливе введення рідини піпеткою в рот в крапельному режимі постійно.
Температура організму буде підвищеною до тих пір, поки не пройде інтоксикація, тобто поки ацетон не виведеться з крові і тканин. Як тільки ацетон вдається вивести з організму - температура нормалізується. Правильним є  також і таке твердження: від високої температури може бути напад ацетономічної блювоти, тобто будь-яка вірусна інфекція з температурою може призвести до ацетономічної блювоти.

При неможливості лужного пиття (або як доповнення до пиття) потрібно робити мікроклізми з теплим розчином соди (1 чайна ложка на 200мл. води) або використовувати содові свічки. На добу дитина повинна випити об'єм рідини, рівний 120мл./кг маси тіла.

Увага! При неможливості випоювання або при погіршенні стану дитини необхідно почати інфузійну терапію.

В якості інфузійних розчинів використовуються розчин глюкози, розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, реополіглюкін. Можуть також вводитися: но-шпа, церукал, аскорбінова кислота. Якщо стан дитини поліпшується можна перейти від внутрішньовенного введення розчинів на питво повністю або частково.

Дієта перших днів ацетономічного кризу
 

День перший - тільки пиття. Якщо немає блювоти, то дитині можна дати сухарики.
День другий - питво, сухарики, рисовий відвар, печене яблуко.
День третій - питво, сухарики, рідка перетерта рисова каша, печене яблуко.
День четвертий - питво, печиво галетне, каша рисова або суп овочевий з чайною ложкою рослинної олії.

Далі дається все теж і ще дозволяється: пюре на воді, кефір, каші гречана, вівсяна, пшенична; риба, суп з фрикадельками і страви на пару...

Що потрібно робити в період між нападами при ацетономічному кризі
 

Профілактика ацетономічного синдрому є одним з найбільш перспективних напрямків у вирішенні проблеми зниження захворюваності. Профілактика проводиться в першу чергу у майбутніх матерів. У всіх випадках необхідні режим, тренування (гімнастика, йога тощо), своєчасна діагностика і лікування токсикозів та інших ускладнень вагітності. Вагітним необхідний збалансований режим харчування, що виключає продукти з алергенами. Доцільно обмежити вживання незбираного молока, яєць, солодощів, картоплі, борошняних виробів, жирних бульйонів.

Діти з діатезами потребують тривалого грудному вигодовуванні і введенням прикорму якомога пізніше. Розширювати раціон харчування немовлят потрібно обережно, найкраще з веденням харчового щоденника. Обов'язково включати в раціон кисломолочні суміші.
Дітей з ацетономічним синдромом не можна перегодовувати, слід обмежити вживання м'яса, в першу чергу жирних сортів, ковбас, копченостей, смажених котлет, сметани, вершкового масла, розширювати дієту і заповнювати енергетичну цінність за рахунок овочів і фруктів, виключаючи шпинат, щавель, зелену квасолю.

Не рекомендується вживати продукти і страви з печінки, мозку, нирок, багаті пуринами. У дітей з ацетономічним синдромом необхідно дотримуватися тактики обережного проведення щеплень з попередньою підготовкою, з дотриманням інструкції і календаря щеплень, який повинен бути індивідуалізований.

Для дітей з ацетономічним синдромом необхідне достатнє перебування на свіжому повітрі, регулярні дозовані фізичні навантаження (такі діти не повинні перевтомлюватися); загартовування, басейн також будуть корисні; достатній для свого віку сон; харчування має бути по можливості частим і невеликими порціями, необхідно уникати тривалих перерв між прийомами їжі. Ацетономічний криз у дітей, зазвичай, проходить до 12 років.

​Кононець Я. Центр «Азбука для батьків»