"Казкове" рішення дитячих проблем

Коваленко Анна Миколаївна

Соціальний педагог КУСОР
Сумський обласний центр соціальної реабілітації  дітей-інвалідів

Нечипоренко Наталія Василівна

Практичний психолог КУСОР
Сумський обласний центр соціальної реабілітації  дітей-інвалідів

Казка супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає її успішній соціалізації й ефективному засвоєнню життєвих уроків. Казка для дитини – це не просто вигадка, фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває рамки звичайного життя; тільки в казковий формі діти стикаються з такими складними явищами і почуттями, як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада і підступність. Казка – це стародавній спосіб підтримати людину за допомогою слова.

Казкотерапія – це один із ефективних методів роботи з дітьми-інвалідами у Сумському обласному центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів (далі Центр).  Вже понад два десятиліття Центр розвиває і системно вдосконалює комплексні підходи до надання послуг особливим дітям: веде пошук найбільш ефективних і доцільних методик реабілітації, відбирає, адаптує, випробовує і впроваджує. Центр - соціальна установа, яка забезпечує реалізацію завдань з проведення заходів, спрямованих на здійснення соціального захисту дітей-інвалідів, прийнятих на реабілітацію, надання їм комплексу соціальних послуг та проведення заходів, спрямованих на коригування порушень розвитку, навчання їх основним соціальним та побутовим навичкам, профорієнтацію, сприяння формуванню у них активної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведінки, проведення медичного супроводу та створення умов для їх максимальної інтеграції в суспільство.

Казкотерапія - один із молодих напрямів арт-терапії та практичної психології.

Її метою є створення особливого комунікативного простору, який дозволяє «обігрувати» внутрішні і міжособистісні конфлікти та перетворювати негативні образи на позитивні, адже спокійний стан нервової системи повертає людині здоров’я. Суть впровадженого методу у роботу Центру полягає у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами.
         
Казка - це світ, побачений очима маленької дитини. Неможливо уявити дитинство без казок, а казку - без маминого голосу, без ніжності, без любові. Казкою можна заколисати, казкою можна підтримати, налагодити емоційний контакт дорослого з дитиною, вона  допоможе пізнати оточуючий світ, зняти  емоційну напругу та розслабити.  

Кожна казка – як чарівний ключик може допомогти впоратися з багатьма проблемами в житті дитини.

”Жило-було маленьке кошенятко, яке ніколи не їло творожок, тому його зубки стали жовтіти. Коли в них з’явилися чорні дирки, мамі-кішці довелося вести своє кошеня до лікаря. Лікар довго лікував зубки, а потім  суворо сказав кошеняті: ”Якщо ти не     будеш турбуватися про свої зуби, не будеш годувати їх білим творожком, вони будуть дуже боліти і зовсім зіпсуються”. Коли кошеня прийшло додому, відразу попросило матусю дати йому повну миску творожку. Мама-кішка дуже здивувалася і зраділа, адже раніше її дитинча  не хотіло їсти творожок. А кошеня з’ївши свою порцію навіть попросило добавку. Виявляється творог – досить смачна їжа. З тих пір кошеня їсть творожок кожен день, а його зубки знову стали білими і міцними”.

Таку пригоду можна розповісти навіть для дворічного малюка, коли він відмовляється їсти (в даному випадку творог). Доведено що уже з 2 років казка має ефективний вплив на дітей. У цьому віці слід добирати для читання прості емоційні казки з позитивним змістом. Важливо акцентувати увагу дітей на захоплюючих подіях тексту. Найближчим для малят цього віку є світ тварин. Тому починати читання слід з розвитку світогляду дітей на матеріалі казок, у яких присутні представники світу тварин: їжак, ведмідь лисиця, заєць тощо.

Для трирічного віку казки особливо актуальні, адже це дуже ефективний спосіб подолати труднощі перехідного періоду у малюка. Кризу трьох років не помітити практично неможливо, цей вік часом називають "віком норовливості". Багатьом батькам знайомі почуття злості, дратівливості, відчаю в ситуації, коли процес виховання заходить у глухий кут.

Коли "розумні" дорослі аргументи в суперечці з дитиною вже вичерпані, а мету так і не досягнуто, можна спробувати придумати  ... казку, гармонійно вплітаючи в неї персонажів або предмети з реального життя малюка. У цьому випадку сюжет краще підготувати заздалегідь, а деталі придумувати прямо по ходу розповіді. Обов'язково спостерігати за реакцією маленького слухача - чи переживає  він разом з героями, чи радіє їхнім успіхам? Якщо здається, що казка "не пішла", то наступну історію треба зробити іншою. Наприклад, додати в неї чаклунства або ж, навпаки, прив'язати до подій з повсякденного світу дитини.

Таким чином, конфлікт поволі вичерпується  бо дитині легше зрозуміти, що від неї вимагається .
Персональні казки створюються для м’якого впливу на поведінку дитини, для заміни неефективного стилю спілкування на більш продуктивний, а також  для пояснення дитині змісту того, що відбувається.

Допомогти дитині перерости непростий час (кризу 3-х років) і зберегти при цьому здоровою нервову систему малюка і батьків допоможе казковий персонаж Вередулі (Капризулі) який перш за все вчитиме дитину розпізнавати свої емоції. Важливо щоб у цій казці, поряд з Вередулею (Капризулею) був той, хто спостерігатиме за подіями, роздумуватиме над правильністю вчинків Вередулі (Капризулі)  і висловлюватиме   свої думки вслух, даючи можливість дитині  зрозуміти наслідки своїх дій, і відповідно вчитися керувати собою адекватно ситуації.

Вдень дитина вередувала?
 

Перед сном обов'язково розкажіть їй казку про те, як малюк із таким же ім'ям поборов у собі цей каприз, і як всі цьому зраділи. Якщо наступного разу дитина починає вередувати, нагадуємо їй цю історію. "Пам'ятаєш казку про дівчинку Катю, схожу на тебе? Вона теж не хотіла йти в дитячий садок, але потім дізналася, як там добре і цікаво, подружилася в садку з дітьми, і мама її похвалила". Якщо каприз повторюється кілька разів, можна розповісти кілька різних казок на одну і ту ж тему. Але у всіх випадках герой казки обов'язково розуміє:

• що поводився неправильно;
• справляється з даною ситуацією (складає свої іграшки, одяг…,просить вибачення);
• і тоді все стає добре.
   

Розмовляючи з дитиною  "дорослою" мовою, ви не завжди домагаєтеся взаєморозуміння: читання казок та рольові ігри - ось посередники, які допоможуть вам донести до малюка необхідну інформацію.

Казочка про «добринки» та «сердинки»
 

“- Дитино, сьогодні я розкажу тобі казочку про "добринки" та "сердинки".
Якось одна маленька дівчинка, Оленка, вже вкотре намагалася скласти будиночок з кубиків. Та снову не вдалося – зруйнувався. Оленка дуже розсердилася:
- Ну чому так!
- Чому ти сердишся, маленька? – співчутливо запитала матуся.
- Мамо, мій будиночок впав! - відповіла донечка.
- Все одно, не треба так гніватися… – мама намагалася заспокоїти доньку. А Оленка так засмутилася, що навіть ніжкою тупнула: «А я буду сердитися! Ну чому в мене нічого не виходить…»
- А я знаю, чому! - Оленка несподівано почула чийсь дзвінкий голос.
- Ой, хто це? - здивовано запитала дівчинка.
- Це ж я - Добринка! - і сонячний промінчик з підвіконня стрибнув додолу у кімнату до Оленки. Дівчинка здивовано побачила, як він поступово перетворився на дивну істоту, схожу на вогник. В неї були оченята, ротик, ручки та ніжки, і вона вся світилася.
- Оленко, я – Добринка, і я хочу з тобою потоваришувати. Ті, хто стають друзями добринкам, завжди веселі та радісні, всі їх люблять і в них багато друзів. А ті, хто товаришують із сердинками, завжди сумні, насуплені, і навіть цукерки їм не солодкі...
- Оце так! – здивувалась Оленка, - а які ж це вони, сердинки?
- Подивися у вінко, та й сама побачиш – мовила Добринка.
Оленка підійшла до вікна і побачила діток, які гралися біля гойдалки. Вони бігали, сміялися, але чомусь осторонь сидів один хлопчик. Він насуплено дивився на дітей, а в руці міцно тримав цукерки. А навколо нього бігали маленькі чорні істотки, і тільки те й робили, що дразнили хлопчика, шпиняли його. Оленка помітила, що хлопчикові так сумно було…
- Так-так, - радісно підскочила Добринка, - отож товаришуй краще з нами, а якщо багато сердитимишся – прийдуть до тебе сердинки.
- Ні! Я не буду більше сердитися, Добринко, - давай товаришувати, зови своїх сестричок.
Ось так маленька Оленка стала слухняною та веселою дівчинкою, і всі її дуже любили.”
Син або донька вимагає купити іграшку в магазині,
ображає інших дітей ?
На допомогу прийде казка про "малюка, схожого на тебе". У цього героя якраз той каприз, який вас турбує. У результаті цей герой бачить негативну сторону своєї поведінки,  розуміє, як це розхвилювало маму, а тому змінюється накраще. Ваша дитина при цьому засвоює правильну модель поведінки - сама, без нотацій і сварок.
Дитина погано спілкується з іншими дітьми?
Розкажіть їй казку, де герой з таким же ім'ям, як і в неї, перемагає зло разом з вірними друзями. Тоді малюк зрозуміє, як це добре - бути в колективі.
Дитина сором'язлива або чогось боїться ?
Настав час розповісти казку про сміливого і хороброго героя, який зміг подолати свої страхи і можливо отримати за це нагороду. Герой казки може бути з таким же ім'ям, як і у вашої дитини. А можна прочитати казку “Бридке каченя”, де герой іде по шляху переможця, з маленького і слабкого перетворюється в сильного, значимого і впевненого.
Ваш малюк дуже активний і впевнений у собі, але не любить поступатися, часто не слухається батьків?
Дуже корисні для вас будуть казки про дружбу і співчуття, вони допоможуть дитині стати чуйною і доброзичливішою до інших людей.

Ви почули перше грубе слово з ніжних вуст дитини?
 

Що робити? Накричати? Покарати? Не звернути увагу? Чи пояснити, чому не варто так говорити? Зберігаючи спокій, без сміху варто пояснити дитині, що виховані діти таких слів не говорять (“Ти ж у мене самий ввічливий, правда?”) і розповісти казку про різні слова які живуть на світі. Серед них є чарівні слова, слова помічники, які приносять добро і радість, але є і злі слова, слова-розбійники, які спричиняють біль і страждання... .

Чому дитина просить розказувати одну й ту казку багато разів, адже майже на пам'ять її знає?
Напевно, малюка так захоплюють казкові події, що він хоче пережити свої внутрішні стани, викликані казкою, ще і ще раз. Спостережливі дорослі помічають, що під час читання казок у дитини блищать очі, темп дихання стає швидшим, щічки рожевіють. Певні казкові події є для дитини значимими й захоплюючими. Слухаючи казку малюк на підсвідомому рівні переймає стилі людських стосунків і моделі поведінки. Якщо дитина любить слухати одну й ту ж саму казку, значить ця історія розгортає для неї її внутрішні проблеми й відповідає на важливі питання. Переживши багато разів казкові події, дитина збагачується значимим для неї життєвим досвідом.

Кожна дитина  проходить  етап розвитку коли у неї формується поняття про те, що таке його власність. В цей період з’являється ревниве ставлення до своїх речей. Малюк не дозволяє нікому брати іграшки, гратися ними. Через них часто спостерігаються сварки і бійки. Ось тоді можуть з'явилися казки про те, як Рожевий Заєць (чи улюблений казковий герой вашої  дитини) навчився ділитися. Звичайно це не вирішить проблему одразу, проте казки, як правило, слухаються з задоволенням і посилання на приклад вибраного персонажу може допомогти зменшити скупість малюка. А головне, переживаючи подробиці казкового сюжету, дитина за допомогою наочних прикладів усвідомлює власні почуття. Вже через два-три місяці,  ставлення до своєї власності стає спокійнішим.

Саме таким шляхом, за допомогою казки, можна навчити дитину не тільки ділитися з іншими дітьми, але самостійно одягатися, гратися і т.д. Повчальні історії про хлопчика Васю, дівчинку Олю (героя казки можна назвати ім'ям своєї дитини) чи  Рожевого Зайця (цей герой може виникнути завдяки аплікації на улюбленому  комбінезоні вашої дитини, а можливо головним героєм вашої казки буде улюблена іграшка малюка) дадуть можливість відшукати шлях з емоційної безвиході.

Попросивши дитину продовжити казку самостійно, можна не тільки зрозуміти, що її хвилює (таємні емоції, почуття, те, чим вона не ділиться з батьками з-за якихось причин), а і  сприяти розвитку пам'яті та уяви, адже під час придумування казок задіюються всі частини головного мозку.

Важливо пам’ятати, що корисна казка має свої особливості. Фахівці з казкотерапії дають такі поради:
 

• У казках про великодушних, сильних і благородних персонажів головним героєм краще зробити вашу дитину. Називайте героя ім'ям малюка, щоб ваш син чи донька уявляли, що це саме вони здійснюють ці хороші й добрі справи. Так ви закладете в дитині правильні стереотипи  про те, яким героєм він може бути в житті.
   
• Казки, в яких герой спочатку постає перед нами "поганим" (жадібним, примхливим, егоїстичним), навпаки, не варто прив'язувати до вашого маляти. Нехай у казці цього персонажа називають просто "схожим на тебе", а його негативною якістю буде те, що вам дійсно не подобається у характері дитини. Це допоможе скорегувати її поведінку, не осуджуючи і не соромлячи її, адже в кінці історії персонаж обов'язково засвоїть урок і зміниться в кращу сторону.
   
• Те, як ви будете читати казку, має важливе значення для відносин мами і малюка. Ви сидите поряд, дитина чує ваш голос, притискається до вас, разом у вас одні й ті ж емоції - в такий момент встановлюються теплі, довірчі відносини. Жоден професійний оповідач чи актор не зможе замінити дитині близькості й уваги мами.
   
• В одній казці може розглядатися тільки один каприз або хороша властивість характеру. Не можна перемогти всі недоліки одним махом - занадто складний сюжет не забезпечить корисного ефекту від казки.
   
• Сама по собі книжка з казками не повинна привертати зайву уваги малюка. Ілюстрації професійних художників не дають можливості придумати свої образи, тому краще самостійно обговорити з дитиною зовнішність героїв або життя чарівного міста. Нехай малюк сам подумає, який капелюх може бути у доброго чарівника або на чому пересувається хоробрий персонаж. Такі маленькі вправи чудово розвивають фантазію і любов до творчості.
  ​

При створенні казки важливо дотримуватися певної послідовності:
 

Уподоблюючи себе казковому герою дитина тим самим отримує психологічну підтримку, стає сильною, розумною, сміливою, адже герой наділений тими (казковими) якостями, яких на даному етапі не вистачає дитині. Такий захист допомагає подолати труднощі в реальному житті.

Казка допоможе батькам досягнути внутрішньої гармонії  своєї дитини, адже в казці так як і в  житті вона виступатиме як творець, бо гармонійна людина здатна в першу чергу будувати, а не руйнувати.